-
1 море
с1) sea; поет. the deep, surgeвідкрите море — the open sea, the high seas, the main
у відкритому морі — at sea, off shore
за море, за морем — over ( beyond) the sea; overseas
морем — by sea, by water
2) ( велика кількість чогось) a sea (of), an ocean (of) -
2 омивати
( про море) to wash -
3 бурхливий
1) ( про стихійні сили) stormy, violent, roaring; (про море тж.) rough, heavy; (про погоду тж.) squally2) ( палкий - про почуття) stormy, violent, wild; boisterous, tempestuous3) ( швидкий) rapid; energetic -
4 глибинний
1) deep, depth; (про річку, озеро) deep-water; ( про море) deep-sea2) геол. abyssal, abysmal, hypogeal3) (про пункт, віддалений від центра або шляхів) remote, out-of-the-way -
5 захвилюватися
1) ( про море) to wave, to billow, to rise in waves2) ( про людину) to be agitated (alarmed, excited) -
6 світний
наук.luminescent; ( про зірки) luminous; (про море, комах) phosphorescent -
7 схвилюватися
1) ( про воду) to be choppy ( agitated); ( злегка) to ripple; ( про море) to be rough; to rise in waves, to surge, to billow2) to be agitated; to be in agitation; ( бути у розпачі) to be upset; to become disturbed ( worried); to be uneasy; ( стривожитися) to be alarmed; ( збуджуватися) to get excited; to become nervous -
8 хвилюватися
1) ( про людину) to be agitated (alarmed, excited)2) ( про море) to wave, to billow, to surge, to rise in waves -
9 шуміти
to make a noise, to be noisy; ( про ліс) to murmur; (про море тж.) to roar; to raise a dust sl -
10 неспокійний
restless; anxious, uneasy; fidgety, agitated; ( про море) choppy -
11 схвильований
agitated, uneasy, anxious; ( про море) ruffledсхвильований вигляд — troubled (perturbed, worried) look
-
12 Гроцій, Гуго де Гроот
Гроцій, Гуго де Гроот (1583, Делфт - 1645) - голланд. юрист, філософ, історик. Навчався в Лондонському ун-ті, до якого вступив у віці 12 років, а в 16 років уже здобув ступінь докт. правознавства О. дин з засновників теорії природного права. Зробив також великий внесок у систематизацію ідей міжнародного права. Трактат "Вільне море" був першим великим твором мислителя, в якому він обстоював принцип свободи морів, обґрунтовуючи думку, що океан повинен бути відкритий для усіх націй. Ідея про рівність усіх націй на морі була відправним пунктом для подальшого фундаментального дослідження ним проблем природного та міжнародного права. Філософською основою правової теорії Г. був раціоналістичний світогляд. Природне право - це раціонально (на основі розуму) осягнута система принципів, якій однаковою мірою підлягають звичайні громадяни, правителі, і навіть Бог. Абсолютизація розуму послугувала підставою для внесення папською курією "Трьох книг про право війни і миру" в список заборонених. Концепція міжнародного права Г. є логічним розвитком загальних принципів його теорії і підсумовується наступними тезами: договори між державами повинні замінити владу Папи римського, їх дотримання має базуватися на силі природного закону; несправедливі війни повинні бути заборонені; воюючим сторонам слід утримуватись від знищення власності супротивника та виявів несправедливої жорстокості до цивільного населення. Запропонований Г. "Закон націй" полягав у створенні системи публічного законодавства, яка б регулювала стосунки між суб'єктами права, що представляють різні нації. У морально-етичних міркуваннях Г. вагоме місце посідає думка про Божий гнів, який карає моральне зло. Із переконання у домінуванні в світі розуму Г. робив висновок про можливість і бажаність примирення між різними релігійними конфесіями, зокрема протестантами і католиками.[br]Осн. тв.: "Вільне море" (1609); "Три книги про право війни і миру" (1625); "Про істину християнської релігії" (1627).Філософський енциклопедичний словник > Гроцій, Гуго де Гроот
-
13 виходити
I = вийтивих`одити1) (рухатися звідкись за межі чогось, назовні) to go out, to come out, to come forth, to walk out; ( з вагона) to alight, to get down, to get out, to step downвиходити на поверхню — to come out to the surface; геол. to outcrop; to be revealed, to come out
2) (ідучи, опинятися десь) to go, to come; to appearвиходити на вулицю — to go into the street, to go out ( of doors)
3) ( вирушати) to leave, to departвиходити в море — to put out to sea, to put out
4) ( досягати чогось) to reach; to attain; to come (to)виходити в фінал спорт. — to reach the final
5) ( переставати брати участь) to leave6) (видаватися, публікуватися) to appear, to come out, to be published; to be issued7) ( витрачатися) to run out; ( про гроші) to be spent; ( про матеріали) to be used up8) ( закінчуватися - про термін) to be upстрок вийшов — the term has come to an end; time is up
вікно виходить на вулицю — the window gives ( looks) on the street
11) ( удаватися) to come ( out), to come off, to turn out; ( траплятися) to come, to be12) ( походити) to be by origin13)виходить, (що) (вставне сл.) — it turns out ( that), it seems ( that), it appears ( that)
14)виходити за межі — to pass ( to overstep) the limits (of), to exceed the bounds (of); to transgress the bounds (of), to overstep the limits (of)
виходити з берегів — to swell, to overflow the banks
виходити з ладу — to be out of action, to break down
виходити з-під контролю — to get out of hand, to run away
виходити з себе — to be beside oneself; to lose one's temper, to fly into a rage
виходити з ужитку — to go out of use, to fall into disuse
II док. див. виходжувативиходити на роботу — to come to work, to turn up to work
в`иходитиIII в`иходити(скрізь, всюди) to go (to walk, to stroll) all over a place; to tramp about ( around), to walk a certain time ( or distance) -
14 проревіти
= проревти(про вітер, море) to roar; ( про звірів) to bellow; to squall; ( про сигнал) to blare, to hoot -
15 розгулюватися
= розгулятися(про бурю, море) to break loose, to rage; ( про туман) to lift; ( про погоду) to clear up; ( пити-гуляти) to go on the spree -
16 заспокоюватися
= заспокоїтися1) to calm oneself, to quiet down, to become quiet, to be appeased ( soothed), to compose oneselfзаспокойтеся! — make your mind easy!; compose yourself!, don't worry!, rest assured!
2) ( стихати - про біль) to go off, to relax; (про вітер, море) to calm down, to abate -
17 категорії
КАТЕГОРІЇ (грецьк. κατηγορία, від κατηγορεω - висловлювати) - найбільш загальні поняття тієї чи тієї галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Зміст і функції К. були встановлені в працях Аристотеля, Канта, Гегеля. Аристотель розумів під К. родові висловлювання про буття, "а оскільки одні висловлювання позначають суть речі, другі - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дію або сприйняття, інші - "де", інші - "коли", то відповідно з кожним із них ті самі значення має і буття". Перелічуючи К., Аристотель вдається до розділового "або": "Зі сказаного без будь-якого зв'язку кожне позначає або сутність, або "скільки", або "яке" і таким чином перебирає десять відомих К. В його тлумаченні К. - це висловлювання, які відбивають такі загальні (родові) властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знанні на рубрики, що не зводяться одна до одної. Кант дослідив іншу функцію К.: він визначив їх як розсудкові апріорні поняття, які об'єднують, синтезують матеріал чуттєвості. Вони є гранично загальними "поняттями про предмет взагалі". Кант подав "таблицю К." дещо інакшу, ніжу Аристотеля: в ній відсутня К. сутності (бо сутність він вважав непізнаваною), простору і часу (вважав їх формами споглядання, а не поняттями); вдосконалено рубрику К. відношення, куди входять субстанція і акциденція, причина і дія, взаємодія; введено К. модальності (можливість - неможливість, існування - неіснування, необхідність - випадковість); до того ж, на першому місці у нього стоять не К. якості (реальність, заперечення, обмеження), як у Аристотеля, а К. кількості (єдність, множинність, цілокупність). Ці особливості кантівської таблиці К. пояснюються як властивостями його філософського вчення, так і розвитком математики і природознавства в Новий час. Гегель приписував К. обидві функції. У відомій тезі "категорія покладає буття у деякій визначеності як у границі" наочно виражена розчленувальна, рубрикаційна природа К. В той же час він наголошував їх синтетичний характер. При цьому синтез він витлумачував дещо інакше, ніж Кант. Гегель вважав, що не лише в науці, а й у житті користуються К.: тут вони постають як скорочення для виразу однорідних явищ, речей, подій, видів діяльності (війна, народ, море, тварина, Бог, любов і т. ін.), і як засоби для визначення і знаходження предметних відношень (причинність, взаємодія тощо). К. спочатку формуються несвідомо - в людській діяльності і відкладаються в мові. Свідомо їх досліджують філософи Н. а мовний характер К. переважно орієнтується західна філософія XX ст. В логічному позитивізмі (Карнап, Нейрат) К. розглядаються не як форми мислення чи свідомості, а як мовні структури; в аналітичній філософії (Строссон, Кернер та ін.) К. вважаються засоби і форми розчленування, класифікації речей і явищ, закладених у природній мові. В екзистенціалізмі замість традиційних К. мислення досліджені К. життя: турбота, страх, знеособленість (Man), гранична ситуація, екзистенція та трансценденція і т.ін., які постали як філософсько-антропологічні феномени - за їх складом і за тлумаченням притаманних їм функцій. Філософсько-антропологічний зміст К. відкривається у трьох напрямах. По-перше, без зазначених функцій К. людина не може оволодіти світом, а отже, неможливим було б і її життя. По-друге, філософські К. як найбільш загальні відбивають докорінну особливість людини, що відрізняє її від тварини, - здатність виходити за межі будь-якого конечного, обмеженого утворення, навіть за межі всього обмеженого разом, коли весь світ постає як наслідок якоїсь духовної істоти (Бога), абсолютної ідеї. В традиційній філософії така здатність позначалася К. безконечного, абсолютного, в сучасній - К. трансценденції. Конечне і безконечне раніше розглядалися як властивості речей, але вони ще більше - властивості людини, її свідомості, мислення, універсальної діяльності. По-третє, членування і поєднання дійсності в кінцевому підсумку веде до аналізу і синтезу найбільших, суттєвих відмінностей - протилежностей, таких як мислення і буття, конечне і безконечне, відносне і абсолютне, свобода і необхідність, існуюче і належне, дійсність та ідеал тощо. Суперечності цих К. кожна епоха, покоління, людина вирішують по-своєму, і єдино правильного їх вирішення немає, бо вони виражають певні (в т.ч. протилежні) позиції людини в світі, в житті, в свідомості. Сукупність таких протиріч становить основні питання (чи проблеми) і філософії, і людини - як її суб'єкта й об'єкта. Основним предметом сучасної філософії безпосередньо стала людина, а отже, і всі К. філософії мають перш за все антропологічний зміст.М. Булатов -
18 Гоббс, Томас
Гоббс, Томас (1588, Вестпорт - 1679) - англ. філософ, політичний теоретик О. світу отримав в Оксфордському ун-ті Н. а формування теоретичних поглядів Г. значний вплив справили філософські й наукознавчі вчення Бекона, Галілея, Декарта, Гассенді та ін. Політична теорія Г. відбивала тогочасні політичні події в Англії (революція 1642 - 1646 рр., Довгий парламент, диктатура Кромвеля, Реставрація Стюартів та ін.) та особисту участь мислителя у суспільно-політичних процесах, що відбувалися як в Англії, так і в континентальній Європі (Г. понад 11 років проживав у Франції). Філософська концепція Г. розгортається через послідовний аналіз спочатку природи тіла назагал, потім людини і завершується політико-філософською доктриною. Причинність - головний закон, якому підлягають відношення між тілами. Механічний рух, що передається через контакт одного природного тіла з іншим, - яскравий приклад дії закону причинності. Дух або думка - це "нематеріальна матерія", тому з точки зору закону причинності є суперечністю вже у вихідних поняттях. Чільною метою філософії, згідно з Г., стає опанування новим знанням та методологією дослідження, які спроможні кардинально змінити предмет пізнання. Основа теоретичного знання - це чуттєвий досвід людини О. б'єктові чуттєвого сприйняття не притаманні ніякі субстанційні властивості, окрім протяжності. Сприйняття людиною будь-якого матеріального тіла спирається насамперед на показники її органів почуття. Пам'ять і уява - це лише оманливі почуття, або "фантазми" Д. іяльність людини також підлягає законові причинності і в цьому сенсі вона не є вільною, хоча Г. і визнавав свободу людини, порівнюючи її з вільним впадінням ріки у море. У лінгвістичній концепції Г. слову надається значення мітки, знака, імені певного, досвідно означеного тіла. Подібний підхід Г. реалізує і в теорії моралі, яка в свою чергу визначає основоположні принципи політичної філософії. У природному стані люди керуються винятково егоїстичними інтересами, діючи за принципом "війна всіх проти всіх". Для того, щоб уникнути стану постійного розбрату, люди йдуть на укладання контракту (договору). Громадянське суспільство, яке утворюється в результаті договору, має істотні переваги перед природним станом міжлюдських стосунків. Головною з них є спроможність передати владу абсолютному суверенові (монархові), який забезпечує мир та право людини на життя. Якщо право на життя не гарантується належним чином, то людська спільнота може і повинна укласти новий договір.[br]Осн. тв.: "Людська природа, або засадничі елементи політики" (1650); "Складові закону, моралі та політики" (1650); "Левіафан" (1651); "Зауваження стосовно свободи, необхідності та випадковості" (1656); "Про людину" (1658).
См. также в других словарях:
Море чудовищ — Перси Джексон и Море чудовищ Percy Jackson the Olympians: The Sea of Monsters Автор: Рик Риордан Жанр: Фантастический роман … Википедия
ПРО США — Координаты: 63°57′14″ с. ш. 145°44′06″ з. д. / 63.953 … Википедия
МОРЕ МРАКА — Происхождение: лат. Mare Tenebrarum в представле нии древних жителей Средиземноморья воды, про стиравшиеся за Геркулесовыми столбами (Гибралтар ским проливом), где мореходов подстерегали многочисленные опасности: гигантские спруты, огнедышащие… … Морской энциклопедический справочник
Перси Джексон и Море чудовищ — The Sea of Monsters … Википедия
Легенды Про… — Легенды про… … Википедия
Чёрное море — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрное море (значения). Чёрное море … Википедия
Аральское море — У этого термина существуют и другие значения, см. Аральское море (значения). Аральское море каз. Арал теңізі узб. Orol dengizi, Орол денгизи каракалп. Aral ten izi, Арал теңизи … Википедия
Гражданская война на Балтийском море — Гражданская война в России Потопление подводной лодкой Балтийского флота «Пантера» английского эсминца «Виттория» … Википедия
Бой в Желтом море — Бой в Жёлтом море Русско японская война Место боя в Жёлтом море Дата 10 августа (28 июля по старому стил … Википедия
В синем море, в белой пене… — В синем море, в белой пене … Википедия
Раскинулось море широко — Раскинулось море широко известнейшая песня о кочегаре, который умер во время рейса. Музыкально песенный символ судьбы русских моряков. Первая грамзапись песни была сделана в 1912 году Юрием Морфесси. Но подлинную всенародную популярность… … Википедия